Батькам про період адаптації пятикласника

Кожна людина в певні періоди свого життя зазнає труднощів у зв’язку із засвоєнням нового виду діяльності, переходом до нової ситуації, нових умов життя. Підтримка батьків,  в період адаптації до нових умов навчання  учня   5 класу, надзвичайно важлива.

Труднощі адаптації дитини до навчання у 5-му класі

За складністю адаптації 5-класників можна прирівняти до першокласників, які з дитячого садка поринули в шкільне життя. Проблема переходу учнів молодшого шкільного віку до школи П ступеня досить глибока.

Учні 5-х класів зустрілись з багатьма проблемами, а саме:

  • різні вчителі, до яких діти ще не пристосувались та й вчителі не вивчили ще дітей;
  • збільшилась кількість навчальних предметів і уроків;
  • змінився склад класу;
  • відбувається перехід з кабінету в кабінет;
  • чергування тощо.

 

Основними ознаками шкільної дезадаптації є труднощі в навчанні, агресивна поведінка стосовно педагогів й однокласників, надмірна активність і рухливість, підвищена збудливість, тривожність, нездатність до концентрації уваги й зосередженості.

Проблему адаптації 5-класників до нових умов навчання доцільно розв’язувати спільними зусиллями сім’ї та школи.

Роль сімї в адаптації школярів

Родина — це те місце, де дитина повинна відчувати себе затишно і впевнено. Головний мотив у стосунках в родині — це любов батьків до своїх дітей. У цей складний для дитини період, батьки повинні бути поруч, у будь-який час готові прийти на допомогу (підтримати, розрадити, заспокоїти). Вони повинні бути терплячими й уважними.

Але батьки по-різному розуміють і визначають любов до дитини. Ось як нерідко виглядає спілкування люблячих батьків з дитиною: «Знову ти плутаєшся у мене під ногами!», «Займись чим-небудь», — обурюється мама готуючи обід.

«Не чіпляйся до мене, не бачиш, що я зайнятий,» — бурчить батько, збираючись на недільну рибалку.

«Господи, от звалився на мою голову! — вигукує бабуся, якій на вечір «підкинули» онука, зруйнувавши її власні плани. — 3 таким неслухом як ти одна морока!»

«Такий шибеник росте! — скаржиться дідусь сусідові в присутності онука. — Батьків зовсім замучив та й нас з бабусею з світу зживає!».

Згадайте, як часто ви самі чи ваші знайомі у свої сімейних стосунках вживали подібні заборонені висловлювання:

  • Я тисячу разів говорив тобі, що…
  • Скільки разів треба повторювати…
  • Про що ти тільки думаєш…
  • Невже тобі важко запам’ятати це…
  • Невже тобі незрозуміле, що…
  • Ти такий самий (така сама), як і…

А тепер порівняйте наскільки рідше звучать бажані висловлювання:

  • Ти в мене найрозумніший.
  • Ти в мене найкраща.
  • Ти мене завжди правильно розумієш.
  • Я нікому так не вірю, як тобі.

Як же може оцінити ставлення до себе дитина, у якої аналітичні здібності тільки розвиваються і яка звикла вірити тому, що бачить і чує? Дитина потребує, щоб батьки (і в першу чергу мати) приділяли їй багато уваги. Вона не може знайти пояснень їхній нервовості і небажанню спілкуватися.

 

Поради батькам щодо виховання дитини та подолання проявів дезадаптації у п’ятикласників

Критерієм успішної адаптації до нових умов є, насамперед, ступінь збереження психічного і фізичного здоров’я. Тому важливо, щоб батьки слідкували за дотриманням режиму дня школяра. Основними елементами режиму дня є різні види розумової ї фізичної діяльності, відпочинок з максимальним перебуванням на свіжому повітрі, раціональне харчування, повноцінний сон та вільний час, що призначений для задоволення індивідуальних нахилів й інтересів.

Під час виконання домашніх завдань дитиною варто контролювати дотримання санітарних вимог.

Важливою якістю батьків є чутливість до дитини. Недостатньо бути постійно з дитиною, потрібно сприймати її як рівноправного учасника спілкування.

Будьте уважними до дитини, чуйними та чутливими. Те, що ви вважаєте несуттєвим, неважливим, для вашої дитини може значити дуже багато. Звичайно, легше відмахнутися від проблеми, ніж розв’язати її.

Щоб установити довірливі стосунки з дитиною та зберегти їх потрібно:

  1. Не переривати дитину, не казати, що ви все зрозуміли, не відвертатися, поки дитина не закінчила розповідати, інакше кажучи, не давати їй приводу тривожитись через те, що вона вас мало цікавить;
  2. Не ставити забагато запитань;
  3. Не примушувати дитину робити те, до чого вона не готова;
  4. Не примушувати дитину робити що-небудь, якщо вона втомилась, засмучена;
  5. Не вигадувати для дитини багато правил — вона перестане звертати на них увагу;
  6. Не виявляти підвищеного занепокоєння з приводу неочікуваних стрибків у розвитку дитини чи деякого регресу.
  7. Не порівнювати дитину з іншими дітьми.

Поради для батьків:

  1. Не чекай, що твоя дитина буде такою, як ти, чи такою, як ти хочеш.
  2. Не чекай від дитини плати за все, що ти для неї зробив. Ти дав їй життя, як вона може тобі віддячити? Вона дасть життя іншому і це — незворотний закон подяки.
  3. Не зганяй на дитині свої образи. Бо що посієш, те й пожнеш.
  4. Не стався до її проблем зверхньо.
  5. Не принижуй!
  6. Не картай себе, якщо не можеш зробити чогось для своєї дитини. Картай – якщо можеш, але не робиш.

Пам’ятайте:

 

Тест «Які Ви батьки?»

Відмітьте ті фрази, які Ви часто використовуєте у спілкуванні з дітьми:

  1. Скільки разів тобі повторювати?
  2. Порадь, будь ласка, як мені вчинити у даній ситуації?
  3. Не знаю, що б я без тебе робила(в)?
  4. І в кого ти такий(ка) удався(лася)?
  5. Які в тебе чудові друзі?
  6. Ну на кого ти тільки схожий(а)?
  7. Ти моя надія і опора!
  8. Ну, які в тебе друзі?!
  9. Про що ти думаєш?
  10. Який(а) ти в мене розумний(а)?!
  11. А як ти вважаєш, сину(доню)?
  12. У всіх діти як діти, а ти?!
  13. Який(а) ти у мене чемний(а)!

Аналіз результатів. Відповіді: 1,2,4,6,8,9,12-2 бали; 3,5,7,10,11,13-1 бал.

7-8 балів — ви живете з дитиною душа в душу. Вона щиро любить і поважає вас. Ваші стосунки з нею благотворно впливають на становлення її як особистості.

Adblock
detector