Цінності та орієнтири українського «покоління Z»: нове дослідження

22 листопада 2017 року відбулася презентація результатів всеукраїнського опитування «Українське «покоління Z»: цінності та орієнтири». Дослідження здійснене Центром «Нова Європа» спільно з GfK Ukraine за підтримки Фонду ім. Фрідріха Еберта.

За словами організаторів, ця праця є однією з найвсеохопніших спроб зрозуміти та оцінити настрої української молоді не лише за останні роки, але й, можливо, за весь час незалежності України.

Окрім широкого спектру охоплених тем – від родини і дозвілля до зовнішньої політики – це опитування має деякі темпоральні й методологічні особливості. Зосереджуючись на молоді віком 14-29 років, воно є зрізом одночасно кількох поколінь – покоління Y, яке охоплює народжених з початку 80-х до початку 90-х (найстарші опитані в цьому дослідженні народилися у 1987-1988 роках) і покоління Z, тобто тих, хто народився між ранніми дев’яностими та серединою двохтисячних.

Методологічно це дослідження належить до серії опитувань, які за підтримки Фонду Фрідріха Еберта вже проводилися на Балканах, у країнах Південного Кавказу та Центральної Азії. Українське дослідження є шістнадцятим із цієї низки.

Хоча ці поколінневі категорії є універсальними для західного світу в цілому, в українському контексті вони набувають додаткових значень – це і ровесники незалежності, й ті, хто на десятиліття від неї молодший; ті, хто брав участь або був свідком двох революцій української модерної історії (Помаранчевої і Революції гідності), і ті, хто під час обох подій був іще дитиною. Варто зауважити, що в цьому віковому діапазоні станом на 1 січня 2017 року опинилося майже 8 млн. осіб, а це фактично п’ята частина населення країни.

Усі опитування спираються на методологію дослідження «Shell Youth Study», що проводиться у Німеччині з 1953 року. Відповідно, вікова вибірка респондентів становить 14-29 років, а не 14-35 років, як визначає молодь законодавство України. Ця обставина накладає певні обмеження на можливі порівняння та паралелі з попередніми опитуваннями в Україні, однак водночас відкриває можливості для цінних порівнянь та узагальнень між країнами та регіонами-учасниками опитування.

Так, відповідно до результатів дослідження, серед найбільших страхів молодих українців – корупція (37%) та війна у регіоні чи у світі (36%), серйозні проблеми зі здоров’ям (34%) та соціальна несправедливість і безробіття (32%).

Українська молодь здебільшого не цікавиться політикою. Лише для 13% політика України на загальнонаціональному рівні є цікавою та дуже цікавою. Бути політично активним важливо для кожного п’ятого українця. Опитування засвідчило, що рівень недовіри до політичних лідерів серед молоді є рекордним – їм абсолютно не довіряють і скоріше не довіряють три чверті молоді України (74%).

За результатами опитування, лише третина молоді (29%) довіряє ЄС, майже стільки ж (28%) не довіряє і 31% — ані довіряє, ані не довіряє.

Щодо сучасного стану конфлікту на Сході країни, опитування показало, що більшість молодих українців (61%) вважає, що саме Росія несе відповідальність за розпалення збройного конфлікту на Сході України. На Україну таку відповідальність покладають лише 5%. Однак, організатори зауважують, що саме на Півдні й Сході кількість тих, хто не відповів на це запитання фактично рекордна – 51% і 58% відповідно.

Із найбільш оптимістичних результатів цього опитування, радує те, що переважна більшість молодих українців (72%) не мають планів емігрувати з України. Крім того, така ж переважна більшість молоді переконана, що за 10 років вони житимуть в Україні краще, ніж сьогодні, як і українське суспільство в цілому. Тобто, того рівня зневіри у своєму майбутньому і майбутньому України, який спостерігався, скажімо, напередодні Революції гідності принаймні серед молодих людей не спостерігається. І у традиційному українському змаганні «зневіри проти віри» перемагає перемагає поки «віра».

Прес-служба Профспілки працівників освіти і науки України