Екологізація навчального процесу

Голуб Галина Михайлівна. Проблеми екологізації навчального процесу. Виступ на міському методичному обєднанні вчителів біології. <a href=»http://metodportal.com/node/60084″> Методичний портал | Пректні технології  у формуванні екологічної  грамотності учнів</a>  

В освітянських колах багато дискутують, якою сьогодні повинна бути шкільна екологічна освіта в Україні. Екологічна освіта, як правило, здійснюється за трьома моделями: шляхом екологізації змісту традиційних навчальних дисциплін (природознавства, біології, хімії, географії,фізики), запровадження окремих інтегрованих курсів або за змішаною моделлю.

Проте небезпідставно можна стверджувати – найістотнішим недоліком традиційної системи освіти є те, що під час вивчення природничих дисциплін у школі загальні закони природи зазвичай не виступають у ролі наскрізних принципів обґрунтування знань, у результаті чого в школярів формується інтелект на репродуктивному рівні (виконання будь-яких завдань за зразком або за інструкцією). Це призводить до невміння самостійно приймати своєчасні рішення.

За цих причин гальмується формування в учнів екологічного мислення (дбайливого ставлення до природи, екологічної культури і екологічної свідомості ).

Звичайно, причини і наслідки розвитку негативних екологічних ситуацій, можливість і необхідність подолання екологічної кризи мають відображувати засоби навчання. Але занадто перевантажені науковим змістом підручники з екології не відповідають віковим можливостям учнів. Ці питання є обов’язковою складовою будь – якого сучасного підручника, посібника. Зміст підручників з біології, хімії, географії містить фрагментарні екологічні знання, що не сприяє формуванню в учнів системи екологічних знань. Аналіз підручників, зокрема методичних апаратів підручників, засвідчив невелику кількість одноманітних запитань і завдань екологічного характеру. Це гальмує екологізацію шкільного курсу біології.

Чільне місце в екологічній освіті та вихованні належить курсу біології, до змісту якого входять теоретичні і рефлексивні основи організації правильної взаємодії людини з природою, довкіллям.

На жаль, у навчальних програмах на вивчення тем екологічного спрямування відводиться досить мало часу, отож, більше уваги даним темам можна приділити в позакласній роботі.

Позакласна робота – це різноманітна освітня й виховна робота педагогічного колективу школи в позаурочний час, спрямована на задоволення інтересів і запитів дітей.

По-перше, різноманітні види позакласної виховної роботи сприяють більш різнобічному розкриттю індивідуальних здібностей дитини, які далеко не завжди проявляються на уроках. Це пояснюється багатьма причинами, а саме: позакласна виховна робота, на відміну від учбової, нерегламентована часом, вона характеризується відсутністю оцінювання учнів, нерегламентованим спілкуванням суб’єктів навчально-виховного процесу між собою, свободою вибору змісту, форм, засобів, методів позакласної роботи.

По-друге, беручи участь у різних видах позакласної роботи, діти поповнюють особистий досвід, знання про різні види людської діяльності, а також здобувають необхідні вміння та навички її здійснення.

По-третє, різноманітна позакласна виховна робота сприяє розвитку спільного інтересу у дітей до будь-якої діяльності, а також підвищує їх пізнавальну активність і інтелект.

По-четверте, позакласна робота допомагає вчителеві подолати стереотипи у сприйнятті дитини як учня, що сприяє розвитку потенційних та спонукально-мотиваційних сутнісних сил особистості.

По-п’яте, цілеспрямоване і вміле використання вчителем різноманітних форм виховної роботи допомагає учням подолати суперечності між «Я»-ідеалом і «Я»-реальністю. Тобто дасть можливість для усвідомлення свого реального місця у світі.

Слід відмітити й те, що внаслідок низької матеріальної забезпеченості батьків знижується можливість та роль позашкільного виховання дітей. Це вимагає обов’язкового насичення вільного часу школярів різноманітними формами позакласної виховної роботи.

Позашкільна – це освітньо-виховна робота позашкільних закладів для дітей та юнацтва (Будинків школяра, технічної творчості, дитячих та юнацьких бібліотек, спортивних шкіл, об’єднань за місцем проживання та інших).

Уся позаурочна робота базується на певних принципах (тут ми спираємося на дослідження Г. Афоніної, в якому розкриті принципи позакласної роботи, та проектуємо їх на організацію позаурочної роботи).

  1. Принцип добровільності, тобто свобода школярів у виборі різноманітних форм позаурочної роботи з метою реалізації своїх інтересів і захоплень.
  2. Принцип особистого орієнтування, який передбачає врахування вікових та індивідуальних особливостей кожного учня (знання, вміння, навички, розвиток, потреби тощо).
  3. Принцип системності, тобто взаємозв’язок різноманітних форм, видів, методів організації позаурочної роботи з патріотичного виховання.

Позаурочна виховна робота має такі форми: масову, групову та індивідуальну. До масових форм виховної роботи вчителі залучають широку аудиторію учнів, а до групових форм – лише деякі групи дітей, індивідуальні форми передбачають спілкування з окремими учнями.

Безумовно, для ефективної роботи вихователя з метою організації позакласної роботи як засобу самореалізації особистості дитини необхідне цілеспрямоване і вміле використання вчителем різноманітних форм виховної роботи, що допомагає учням подолати суперечності між «Я»-ідеалом і «Я»-реальністю, розвинути свої потенційні та спонукально-мотиваційні сутнісні сили, тобто сприяє самореалізації дитини в сім’ї, у школі та суспільстві. Ось чому виникає необхідність прокласифікувати форми виховної роботи.

Аналіз педагогічної літератури та практики виховної роботи сучасних учбових закладів показав, що класифікації організаційних форм виховання можна об’єднати в групи за певною класифікаційною основою: за способом організації процесу виховання; за методом виховного впливу; за кількісною ознакою терміну підготовки; за ступенем співвідношення педагогічного керівництва і самостійності учнів; за видом діяльності; за результатом форми виховної роботи.

Особливості позакласної виховної роботи визначають можливість і необхідність здійснення аналізу і корегування результатів виховних заходів у процесі залучення учнів до роздумів над власними почуттями та думками щодо ходу й успішності їх проведення. Тому вважаємо, що обмін почуттями між школярами, розуміння вчителем почуттів учнів (К. Роджерс) дозволяє виділити наступну умову самореалізації особистості учня в позакласній виховній роботі: включення дітей у рефлексію.

Узагальнюючи педагогічні умови самореалізації особистості учня у позакласній виховній роботі, виділяємо наступні:

1) врахування мотивів необхідності і можливості самореалізації особистості вихованця в процесі позакласної виховної роботи;

2) залучення особистості до діяльності, адекватної її потребам;

3) включення дітей у рефлексію.

На нинішньому етапі розвитку освіти позакласна робота опинилася в скрутному становищі. Причин є багато. Назвемо основні:

  • змінилися інтереси дітей. Позакласна робота, яка мала практику в минулому не задовольняє їх інтересам, тобто дітям стало не цікаво;
  • втрачено соціокультурні цінності суспільства в гіршу сторону. Якщо раніше учні мріяли бути льотчиками, вчителями, геологами, космонавтами…, то зараз більшість бажають стати бандитами, «крутими», а дівчата – моделями або коханками олігархів;
  • засобами масової інформації активно пропагандується «привольне» (безвідповідальне) життя, де молодь тільки розважається, ходить в нічні клуби, бари, на вечоринки, а не вчиться чи працює. Особливо великий вплив мають фільми і телепередачі. Відповідно в молоді, в якої ще не сформувалися життєві цінності і стереотипи, виникає нестримне бажання жити гарно і не прикладати до цього ніяких зусиль. Але не всі ж батьки можуть задовольнити ці потреби. Тоді учні шукають інші шляхи. Звідси – крадіжки, рекет, торгівля наркотиками, раннє статеве життя, з усіма негативними наслідками;
  • занижений статус роботи батьків і вчителів (непрестижна і мало оплачувана робота), який не може задовольнити потреби молоді (напр. новий мобільний телефон, машина), підриває авторитет батьківського виховання і підвищує авторитет «вулиці»;
  •  відсутність розуміння потреби у навчанні відповідно впливає на свідомість учнів. Тому замість того, щоб іти до школи, вони прямують до комп’ютерних клубів;
  • інколи, навіть при бажанні учня відвідувати якісь позашкільний або шкільний гурток, батьки не можуть його оплатити і т.д.
  • ускладнень при організації позакласної роботи додають також і деякі документи Міністерства освіти України та праці вчених, в яких використовується лише поняття «позашкільна робота» і не згадується зовсім – «позакласна робота». Такий підхід негативно впливає на навчання, бо вносить невизначеність і безсистемність у навчально-виховний процес і ускладнює його.

       Використані джерела

  1. solonicevka-school2.edu.kh.ua/
  2. https://www.slideshare.net/ssusere62942/ss-55349170
  3. ru/view.php?id=2499
  4. nvk48.ks.ua/index.php/…/ekolohichne-vykhovannia