Пректні технології у формуванні екологічної грамотності учнів

Інноваційні процеси в  освіті передбачають побудову системи цінностей, яка є основою навчання, виховання і розвитку дітей на всіх етапах шкільної освіти. Домінуючим напрямком екологічної освіти в світлі  освітніх реформ є  формування екологічної грамотності учнів .

Сучасний зміст екологічної освіти в Україні — це науково обґрунтована система загальнокультурних і громадянських компетентностей та сукупність соціально значущих якостей особистості, що характеризують її ставлення до суспільства і держави, інших людей, природи, самої себе. У цій системі особливе місце належить школі — найважливішій ланці становлення особистості.

Організація навчально-виховного процесу на засадах проектної педагогіки з залученням усіх його учасників  забезпечує можливість: змістовного наповнення програми виховання з урахуванням вікових особливостей учнів; формування фундаментальних екологічних знань, екологічного мислення і свідомості, реалізація у процесі роботи особистісно орієнтованого та компетентнісного підходів; оптимального поєднання форм роботи у співпраці з учнями та батьками.

В роботі розглянуті питання формування екологічної грамотності учнів,   через усвідомлення ролі навколишнього середовища для життя і здоровя людини, шляхом впровадження проектних технологій.

Пректні технології у формуванні екологічної грамотності учнів

<a href=»http://metodportal.com/node/60084″> Методичний портал | Пректні технології  у формуванні екологічної  грамотності учнів</a>

Зміст

  Вступ
І. Методичні аспекти проектної діяльності  
ІІ. Шляхи реалізації проекту 
2.1. Вивчення досвіду екологічної роботи закладу
2.2. Визначення мети, завдань та шляхів  реалізації проекту
2.3 Етапи реалізації проекту
ІІІ. Результати проектної діяльності
ІV. Перспективи проекту
V. Додатки
 Викристані джерела

Вступ

Інноваційні процеси в  освіті  передбачають побудову  системи  цінностей, яка є основою навчання, виховання і розвитку дітей на всіх етапах шкільної освіти. Домінуючим напрямком екологічної освіти в світлі  освітніх реформ є  формування екологічної грамотності учнів .

Сучасний зміст екологічної освіти в Україні — це науково обґрунтована система загальнокультурних і громадянських компетентностей та сукупність соціально значущих якостей особистості, що характеризують її ставлення до суспільства і держави, інших людей, природи, самої себе. У цій системі особливе місце належить школі — найважливішій ланці становлення особистості.

Організація навчально-виховного процесу на засадах проектної педагогіки з залученням усіх його учасників  забезпечує можливість: змістовного наповнення програми виховання з урахуванням вікових особливостей учнів; формування фундаментальних екологічних знань, екологічного мислення і свідомості, реалізація у процесі роботи особистісно орієнтованого та компетентнісного підходів; оптимального поєднання форм роботи у співпраці з учнями та батьками.

В роботі розглянуті питання формування екологічної грамотності учнів, через усвідомлення ролі навколишнього середовища для життя і здоровя людини, шляхом впровадження проектних технологій. 

І. Методичні аспекти проектної діяльності

у формуванні екологічної грамотності учнів

 Екологічна грамотність формується на основі екологічної культури і є обов‘язковою умовою сталого розвитку суспільства, узгодження економічних, екологічних і соціальних чинників розвитку. Адже молодь вступає в життя в епоху не тільки бурхливого розвитку науки і техніки, а й негативних наслідків науково-технічної революції та демографічного вибуху. Зростання населення Землі, забруднення атмосфери, гідросфери та літосфери, накопичення відходів людської діяльності, виснаження всіх видів природних ресурсів і як наслідок глобальної екологічної кризи. Людству потрібні нова філософія життя, висока екологічна культура й свідомість, яка базується на основних принципах екологічної освіти (мал. 1).

 

Мал 1. Принципи екологічної освіти

У зв’язку з цим екологічна освіта і екологічне виховання стають новим пріоритетним напрямком педагогічної теорії і практики.

«Гадаємо, — писав В. Сухомлинський, — що школа майбутнього повинна найповніше використовувати для гармонійного розвитку людини все, що дає природа і що зможе зробити людина для того, щоб природа служила їй. Уже через це ми повинні берегти і поповнювати природні багатства, які маємо».

Одним з найважливіших завдань сучасної школи є підвищення екологічної грамотності учнів, озброєння їх навичками економного, бережливого використання природних ресурсів, формування активної, гуманної позиції у ставленні до природи на засадах основних принципів виховання (мал.2): принципу  національної спрямованості (формування національної самосвідомості, виховання любові до рідного краю), культуровідповідності (перетворення змісту досвіду людства на систему відкритих проблем), цілісності (гармонійний та всебічний розвиток особистості, формування в неї цілісної картини світу), акмеологічного принципу (засвоєня загальнолюдських і національних цінностей, вироблення стратегій життя, рух до здійснення нових соціально значущих задумів, уміння долати труднощі, прогнозувати наслідки, свідомо приймати рішення), суб’єкт-суб’єктної взаємодії (емпатія, схильність до творчості, педагогічна рефлексія), особистістої орієнтації (культивація почуття самоцінності та впевненості, вироблення оптимістичної стратегії розвитку вихованця, розвиток світогляду, самосвідомості, емоційної сприй-нятливості, формування базових якостей особистості), технологізації (спроектована системи виховних цілей).

                                                                                                                     Мал.2. Основні принципи виховання

Саме тому найважливішою складовою проблеми, над якою працює педагогічний колектив Купянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4 ім. Героя .Радянського Союзу М.Ф. Хімушина, є створення та реалізація екологічного проекту спрямованого на формування екологічної грамотності учнів, рівень якої визначається якістю екологічної освіти і виховання.

Розроблений проект являє собою план послідовних дій та заходів, які сприяють формуванню  екологічної грамотності на основі організації виховного процесу в дитячому колективі та в роботі з батьками на засадах проектної педагогіки з урахуванням індивідуально-педагогічних можливостей педагогів та батьків, змістовного наповнення програми виховання з урахуванням вікових особливостей учнів, реалізації у процесі роботи особистісно орієнтованого та компетентнісного підходів до організації виховного процесу, оптимального поєднання форм організації виховної роботи, співпраці з органами учнівського самоврядування, дитячими громадськими організаціями.

Ці заходи мають проводитися з урахуванням зв’язків з усіма соціальними структурами а саме: батьківською громадою, представниками державної влади, громадськими та благодійними організаціями, правоохоронними органами та установами системи охорони здоров’я, причетними до наявного екологічного стану, а також з тими структурами, які спроможні допомогти у вирішенні екологічних проблем. Розв’язанню екологічних кризових явищ сприятиме усвідомлення джерел їх виникнення і наслідків, тому під час складання проектів важливо враховувати пошук відповідної інформації. Розробка довготривалої програми будь-якої системи завжди складається з трьох обовязкових кроків: аналіз, планування, дія.

Технологія  проектування  виховної діяльності включає наступні етапи: підготовка до проектування, передпроектний аналіз, відпрацювання механізмів реалізації проекту, реалізація проекту, аналіз результатів та визначення перспектив проекту (додаток 1).

Проект екологічного виховання через усвідомлення ролі навколишнього середовища для життя і здоровя людини має наступні етапи:

  • Вивчення досвіду екологічної роботи закладу;
  • Створення команди;
  • Формулювання теми проекту;
  • Визначення щодо проблеми — яке значення матиме цей проект для мене, для інших людей, якої користі надасть світу природи розв’язання цього проекту;
  • Вивчення проблеми – знайти потрібну інформацію, зустрітись з фахівцями,  скласти список необхідних матеріалів, обладнання та інше;
  • Визначення шляхів розв’язання даної проблеми;
  • Планування діяльності;
  • Здійснення практичних дій, спрямованих на «оздоровлення» природи;
  • Обговорення результатів роботи;
  • Презентація проведеної роботи;
  • Планування подальшої роботи по формуванню ціннісного ставлення до природи .

ІІ. Шляхи реалізації проекту

2.1. Вивчення досвіду екологічної роботи закладу

Екологічна освіта повинна бути спрямована на формування екологічної культури і виховання екологічних компетентностей учнів. З юних років важливо закріпити у свідомості кожної дитини, що людина – частина природи, тому від стану природи залежить життя людства.

Екологічне виховання слід починати не в космічних масштабах, а прямо тут: біля свого будинку, на своїй вулиці, у дворі своєї школи. Тільки усвідомлюючи особисті можливості, навчаючись вирішувати найближчі екологічні проблеми, людина зуміє замислитись про долю всесвіту в цілому.Щоб у дитини виникла потреба захищати і зберігати довкілля, треба навчити її любити світ природи.

Розпочинати роботу по створенню проекту необхідно з вивчення проблеми, тому виникає необхідність:

  1. Визначення рівня екологічних знань та екологічної грамотності серед учнів;
  2. Визначення рівня екологічних знань та екологічної грамотності батьків.

Рівень обізнаності в зазначеній темі батьків надзвичайно важлива. Першим і найважливішим чинником виховання є сім’я, яка через власну культуру, мову, цінності виявляє значний вплив на виховання підростаючого покоління.

Анкетування батьків «Екологічне виховання дітей» (додаток 2),  учнів середньої та старшої школи «Екологічні проблеми нашого міста» (додаток 3) проводиться з метою з’ясування загального рівня екологічної грамотності.

Зазвичай екологічне виховання не являється пріоритетним, але в основному, завдяки засобам масової інформації, уявлення про екологію мають сьогодні практично всі. Нажаль ці уявлення однобокі і поняття «екологія» асоціюється тільки з проблемами забруднення навколишнього середовища. Учні старшої школи, які вивчають екологію дають наукову трактовку терміну а також правильно співвідносять поняття «екологія» та «охорона навколишнього середовища».

Необхідність екологічних знань визнають практично всі учасники анкетування, але про їх необхідність в повсякденному житті більшість не замислювались.

На питання про особисту участь в природоохоронних заходах думки розділились. Учні екологічного клубу готові надавати допомогу в озелененні міста, розчищенні джерел, але більшість посилається на брак часу, професійних знань і т.д.

Наступним кроком є визначення рівня та напрямків роботинавчального закладу:

  1. Аналіз здобутків (детальний аналіз плану роботи закладу та планів роботи класних керівників з питання реалізації екологічного виховання
  2. Визначення проблем екологізації навчально-виховного процесу та умов ефективності екологічного виховання (додаток 4).
  3. Визначення перспектив в роботі з даного питання.
    • Вивчення рівня екологічних знань учнів.
    • Обговорення основних етапів екологічного виховання учнів через формування екологічної грамотності на засіданні шкільного методичного об’єднання класних керівників та ШМО вчителів природничого циклу(додаток 5).
    • Вивчення інноваційних педагогічних технологій в системі екологічного виховання особистості на засіданні ШМО вчителів природничого циклу (додаток 6).

3.4. Розробка проекту реалізації екологічного виховання шляхом формування екологічної грамотності учнів.

  • Визначення мети, завдань та шляхів реалізації проекту

Завдання виховання позитивного ставлення до природи полягає в нагромадженні, систематизації, використанні екологічних знань, вихованні любові до природи, бажання берегти і примножувати її, у формуванні вмінь і навичок діяльності в природі.

Зміст його полягає в усвідомленні того, що світ природи є середовищем існування людини, тому вона має бути зацікавлена в збереженні його цілісності, чистоти, гармонії. Екологічне виховання неможливе без уміння осмислювати екологічні явища, робити висновки щодо стану природи, виробляти способи розумної взаємодії з нею. Ці уміння учні набувають на уроках та в позаурочній діяльності, що і визначає зміст екологічної освіти.


Мал.1 Зміст екологічного виховання

Водночас естетична краса природи сприяє формуванню почуттів обов’язку і відповідальності за її збереження, спонукає до природоохоронної діяльності, запобігання нанесенню збитків природі.

Метою проекту є виховання ціннісного ставлення до природи через формування екологічних компетентностей молоді, засобом впровадження інноваційних педагогічних технологій у навчально-виховний процес; формування в особистості екологічної свідомості і мислення; розвиток у дітей почуття причетності до вирішення екологічних проблем через залучення їх до різних видів діяльності по вивченню та покращенню умов у районі та привернення уваги громадськості до місцевих екологічних проблем.

Передумова для цього — екологічні знання, наслідок — екологічний світогляд. Екологічну свідомість як моральну категорію потрібно виховувати у дітей з дитинства через формування у школярів відповідального ставлення до природи (мал. 2).

Завдання проекту:

  1. Формувати екологічний світогляд та екологічну культуру молоді.
  2. Сприяти поширенню екологічних знань.
  3. Оволодіти правилами раціонального природокористування.
  4. Засвоїти народні традиції у взаєминах людини і природи на базі краєзнавчого матеріалу.
  5. Залучити молодь до природоохоронної діяльності на основі набутих у школі знань.
  6. Розвивати інформаційно-технологічні компетентності в учнів.

Напрямки реалізації проекту:

1.Залучення учнів до вивчення історико-культурної спадщини рідного краю.

  1. Популяризація серед підлітків екологічно правильної поведінки .
  2. Розвиток екологічного мислення та накопичення відомостей про заходи та засоби щодо попередження та вирішення екологічних проблем.
  3. Об’єднання підлітків на основі інтересу до природи рідного краю.
  4. Залучення учнів до практичної діяльності щодо поліпшення стану території міста.

Термін реалізації проекту: довгостроковий.

2.3. Етапи реалізації проекту

Екологічна освіта – це освіта, яка допомагає зрозуміти і засвоїти поведінку людини стосовно навколишнього середовища, що припускає формування екологічної культури як окремих осіб, так і суспільства в цілому.

Перший етап — напрацювання практичного досвіду, вибір напрямків діяльності, створення банку даних щодо інформаційної забезпеченості проекту, пошук і розвиток партнерських відносин у галузі екологічного виховання і освіти.

На першому етапі організації проекту необхідно:

  • провести вибір активної групи з числа учнів, батьків та викладачів закладу;
  • створення молодіжної організації чи груп, котрі проводитимуть діяльність із метою поліпшення екологічного стану навколишнього середовища;
  • встановлення партнерських відносин з громадськими організаціями міста. які займаються вивченням екологічних проблем і зможуть надати допомогу у вирішенні екологічних проблем, в організації загальноміських акцій, конкурсів та надавати необхідну допомогу в реалізації проекту;
  • вихід в мережу Інтернет для вивчення стану екологічної освіти та виховання, пошуку партнерів;
  • визначення напрямків роботи;
  • планування роботи (додаток 7);
  • планування роботи екологічного гуртка.

Види діяльності, які можливо використати

в ході реалізації проекту на першому етапі:

— написання листів про створення екологічного проекту посадовим особам;

— написання листів – звернень в засоби масової інформації, висвітлення проблеми в пресі;

— проведення прес – конференцій;

— розклеювання листівок зі зверненням до населення не викидати сміття у навколишнє середовище;

— зустрічі з громадськістю;

—  зустрічі з офіційними особами;

— проведення опитування; анкетування населення;

— звернення до керівників міста, села, району.

Другий етап — iнформаційно-просвітницький, він спрямований на розробку шляхів до впровадження інтегрованої навчально-виховної роботи з вираженим екологічним спрямуванням. На цьому етапі роботу необхідно спрямувати на впровадження наступних заходів:

  • підписка на періодичні видання екологічного напрямку;
  • випуск інформаційних буклетів;
  • здійснення заходів за календарем екологічних дат;
  • поширення в мікрорайоні школи листівок просвітницького напрямку;
  • проведення освітніх заходів серед молоді на регіональному рівні;
  • впровадження підготовки презентацій, науково-дослідницьких робіт.

Види діяльності на другому етапі:

  • створення екологічної web-сторінки школи;
  • випуск екологічної газети «Екологічний вісник»;
  • створення книжкової екологічної полички;
  • створення екологічної стежки (додаток 8);
  • робота членів екологічного клубу по організації екскурсій;
  • здійснення екскурсій та експедицій екологічної тематики;
  • організація і участь у громадських акціях, пов’язаних з екологічними проблемами;
  • Конкурс робіт екологічного спрямування;
  • Збір матеріалів для участі в роботі Малої академії наук та ін.

Третій етап практичний, він передбачає практичне впровадження екологічної освіти та виховання молоді, формування їх екологічної самосвідомості та культури шляхом здійснення навчальних та позанавчальних заходів; виховання здатності до самостійної природоохоронної діяльності, професійного підходу в експертній оцінці стану навколишнього середовища.

Заходи

  • участь учнів у різноманітних екологічних акціях:
    • «Чисте місто»;
    • «Парки – легені міст і сіл»;
    • «Першоцвіт»;
    • «Годівничка» ;
    • «Акція по благоустрою шкільної території»;
    • «Допоможи птахам».
  • проведення екологічних конкурсів та виставок:
  • «Квіти серед квітів»;
  • «Парад квітів біля школи»;
  • конкурс творів «Утилізація сміття у домашніх умовах» ;
  • конкурс малюнків «Як моя родина поводиться з відходами»;
  • фотоконкурс «В об’єктиві – сміття»;
  • виставці кращих робіт учнів «Щедрість рідної землі» ;
  • виставка «Замість ялинки букет».
  • створення проектів:
  • «Від озеленення класної кімнати – до озеленення мікрорайону»;
  • «Збереження водних ресурсів» ;
  • «Екологія нашого краю».
  • виступи агітбригади «Ластівка»  «Збережи красу рідної природи!»
  • проведення екологічних свят:
    • «Бал квітів»;
    • «Птахи прилетіли» ;
  • «День годівниці ».
  • Пропаганда екологічного світогляду та культури населення через екологічний сайт школи.

ІІІ. Результати реалізації проекту

Реалізація проекту екологічного виховання  через формування ціннісного ставлення до природи дає можливість досягнення поставлених цілей і завдань, а саме:

  • усвідомлення структури та діяльності організацій екологічного спрямування, результативності спільних зусиль для рішення глобальних екологічних проблем; організація екологічного клубу; створення умов підвищення мотивації школярів в одержанні знань про природу та їх практичному використанні; інтеграція навчальних дисциплін на тлі екологічних проблем;
  • визначення ролі екологічної інформації в структурі навчально-виховного процесу, налагодження систематичного зв’язку зі школами-партнерами громадськими організаціями, пресою;
  • набуття досвіду здійснення соціально-корисних заходів природоохоронної діяльності;
  • одержання підтримки системи екологічної освіти та виховання з боку громадських організацій, засобів масової інформації;
  • формування традицій в закладі по догляду за ділянкою парку мікрорайону «Ювілейний». На цей час насаджені молоді дерева, прибране сміття та листя;.
  • учні закладу приймають активну участь в екологічних акціях та заходах;
  • учасники проекту відчувають здатність до вирішення екологічних проблем регіону та розкриття причин і наслідків екологічних криз різного рівня.

З урахуванням регіональних екологічних проблем та сучасних підходів до їх вирішення,    підготовлені та проведені   відкриті  виховні заходи:

  • урок-конференція «Хімія та екологія», мета якої — дати учням старших класів необхідні знання з теоретичних і практичних питань сучасної екології під час вивчення хімії. Виховний захід «Хімія та екологія» в 11 класі це інтегрований захід узагальнення і систематизації знань до теми «Значення хімії в житті суспільства» проводиться  з використанням методу проектів. Презентація «Екологія нашого краю», Частина1 «Екологія Харківської області» (додаток 9) був створений на основі вивчення регіональних екологічних проблем, ця розробка була  представлена на Всеукраїнський конкурс учнівських та педагогічних робіт «Здорова планета – здоровий ти!» і в номінації «Хімія», розділі  «Значення хімії в житті суспільства» посіла ІІ місце.
  • позакласний захід «Екологія нашого краю» (додаток 8) це інтегрований урок узагальнення і систематизації знань курсу «Природознавство», що проводиться у формі «Засідання Малої Академії наук»(додаток10 ).

Для підвищення якості і ефективності   використано метод проектів. Презентація «Екологія нашого краю», Частина 2 «Екологія нашого міста»   був створений на основі вивчення регіональних екологічних проблем, розробка  заходу була представлена на  міський конкурс методичних ідей.

Вчителі природничого циклу вирішують питання екологічної освіти в тісній співпраці з державними та громадськими організаціями міста Куп’янськ за такими напрямками:

  1. Участь у роботах з благоустрою пришкільної території , паркових зон міста;
  2. Участь у науково-дослідницькій діяльності, екологічному моніторингу;
  3. Участь в екологічних акціях, операціях, рейдах, суботниках;
  4. Розв’язання проблем бездомних тварин;
  5. Заняття просвітницькою діяльністю серед мешканців мікрора-йону.

Запропоновані методичні підходи до організації навчально-пізнавальної діяльності учнів під час занять з екології сприяють упровадженню неперервної екологічної освіти, формуванню наукового світогляду, викликають стійке бажання  подолати екологічні проблеми, активізують участь у природоохоронному русі; змушують школярів уважно придивлятися до того, що відбувається навколо.

ІV. Перспективи проекту

Аналізуючи роботу закладу з екологічного виховання ставимо собі за мету шляхом інтегральних форм і методів підвищувати рівень екологічної освіти та культури школярів та їхніх батьків, формувати новий природоохоронний менталітет, плідно співпрацювати з органами державної влади та місцевого самоврядування.

Вважаємо, що створення науково-методичного підґрунтя для реалізації цих завдань дає змогу не лише покращити рівень екологічної освіченості підростаючого покоління, а й всесторонньо розвивати у школярів емоційно-чуттєве сприйняття світу природи та мотивацій до його пізнання й екологічно доцільної діяльності в природі, сприяти усвідомленню її універсальної цінності себе як її складової; формувати суб’єкт-суб’єктний характер взаємодії учнів з довкіллям, реалізувати здобуті екологічно орієнтовані знання, навички і вміння на практиці з метою визначення оптимальних способів розв’язання місцевих екологічних проблем.

Перспективи подальших пошуків: створити екологічні сторінки в класних куточках; продовжити і розширити інформаційно-просвітницьку діяльність в мікрорайоні школи; створити лекторську групу; продовжити роботу над екопроектами з енергозбереження, збереження водних ресурсів  та вивчення екології рідного краю; продовжити роботу агітбригади.

V. Додатки

Додаток 1

Технологія  проектування  виховної діяльності 

п/п

Етапи Напрямки діяльності Учасники
1. Підготовка проекту Визначення необхідності створення проекту певного спрямування

Розробка концепції проекту

Формування проектної групи

Адміністрація закладу

 

Адміністрація, вчителі

Вчителі, батьки, учні

2. Предпроектний аналіз Діагностування роботи закладу

Визначення проблем та здобутків

Визначення мети та завдань

Обговорення очікуваних результатів

Адміністрація,вчителі, батьки, учні

 

3. Вироблення проектних рішень Розробка проекту

Розробка програми реалізації проекту

Визначення шляхів реалізації проекту

Адміністрація,вчителі, батьки, учні

 

4. Відпрацювання механізмів реалізації  

Планування діяльності

Адміністрація,вчителі, батьки, учні

 

5. Реалізація проекту Реалізація плану роботи Адміністрація, вчителі, учні, батьки
6. Аналіз проектної діяльності Вивчення переваг та недоліків проекту Учасники проекту
7. Розгляд перспектив Планування діяльності на основі здобутків Учасники проекту

  Додаток 2

Анкета для батьків

«Екологічне виховання дітей»

ПІБ_____________________________________________________

Вікова група_____________________________________________

  1. Чи знаєте Ви, що таке екологія, що вона вивчає, чим займається? _____________________________________________________________
  2. Чи знаете Ви, що навчальний заклад займається питаннями экологичного виховання дітей?____________________________________
  3. Чи цікавить Вас особисто дана проблема?____________________
  4. Чи відчуваєте Ви посвоїй дитині, що в закладі багато уваги приділяється экологичному вихованню? ___________________________

В чому це проявляється?

– Дитина багато розповідає, просить завести тварину, рослину вдома, озвертає увагу на оточуючу його природу  , просить вивезти його до парку, лісу, просить почитати про природу і т. д. (потрібне підкреслити).

  1. Як Ви особисто ставитесь до природи, чи любите тварин, птахів? ____________________________________________________________

Чим можете допомогти ЗНЗ з екології?________________________

  1. Чи підтримуєте Ви работу з екологічного виховання школярів, яка проводиться в  закладі?_________________________________________

В чому це проявляється?

Бесіди з дитиною про природу; створили вдома куточок живої природи; придбали тварин; годуєте птахів, часто буваете на природі; проводите спостереження за природою разом з дітьми; насаджуєте дерева, охороняете природу (необхідне підкреслити).

  1. Чи знайомите ви своїх дітей з правилами поведінки в природі? _____________________________________________________________

Чи потрібно це робити? _____________________________________

  1. В чому Вам необхідна допомога з даної проблеми?_____________

Як проводити спостереження за погодою; як утримувати тварин, як доглядати за рослинами; які давати знання; як  знайомити з правилами поведінки  в природі  ; яку практичну діяльність  можно здійснювати  з дітьми на припроді(необхідне підкреслити).

  1. Як оцінюєте роботу ЗНЗ з даного питання? ___________________

10.Ваші пропозиції, побажання _______________________________                                                                                                         

 Додаток 3

Анкета для учнів середньої та старшої школи

«Екологічні проблеми міста»

       Доброго дня! Я член екологічного гуртка. Наш гурток збирає інформацію про те що думають жителі нашого міста про екологічні проблеми нашого міста. Просимо дати відповідь на декілька питань.
Відомості про опитуваного
Стать (чол.) (жін.) _______ Вік_________ Професія __________
Житель міста__________ Гість міста _________
Запитання
1. Чи вважаєте Ви вщо в нашому місті існують екологічні проблеми?
Так_______ Ні ________ Не знаю ________
Якщо «так», то які __________________________________________
2. Які це, на Ваш погляд, проблеми, і до якої групи їх можна віднести:
-забруднення атмосфери ________;
— забрудненняе води (в річці,  питної  води);
— відходи ___________ (побутові ; звалища промислових відходів);
— інше ___________.
3. Яка екологічна проблема нашого  міста, на Вашу дамку, найбільш актуальна? ________________________
4. Чи впливає це на жителів міста?
Так _______ Ні ________ Не знаю _________
5.  Як Ви думаєте, хто  може вирішити дану проблему?
— мер міста та органи місцевої влади  ___________;
— организації, що відповідають за контроль і охорону навколишнього

середовища _________, комітет з екології __________;
— жителі міста ____________;
— інше __________.
6.  Які заходи Ви б запропонували, щоб зменьшити або вирішити екологічні проблеми (чи проблему)  ? ____________________________
7.  Якщо ви дізнаєтесь про випадок сильного забруднення навколишнього середовищає чи надасте Ви інформацію органам влади, спільноті ?
Так _________ Ні ___________ Не знаю _________
Якщо  “Так”, то: ___________________
8.  Куди Вы в такому випадку  звернетесь?
В СЕС _______; в міліцію______; в адміністрацію міста ________;
в комітет з екології______;  в редакцію місцевої газети______.

                                                                                                    Додаток 4

Матеріали засідання

шкільного методичного об’єднання вчителів природничого циклу

Питання

1. Проблеми екологізації навчально-виховного процесу та умови    ефективності екологічного виховання

2.Умови ефективності екологічного виховання

  1. Актуальність проекту для учасників навчально-виховного процесу

Матеріали виступів

1. Проблеми екологізації навчально-виховного процесута умови ефективності екологічного виховання

В освітянських колах багато дискутують, якою  сьогодні повинна бути шкільна екологічна освіта в Україні. Екологічна освіта  , як правило, здійснюється за трьома моделями: шляхом  екологізації змісту традиційних навчальних дисциплін (природознавства, біології, хімії, географії,фізики), запровадження окремих інтегрованих курсів або за змішаною моделлю.

Проте небезпідставно можна стверджувати – найістотнішим недоліком   традиційної системи освіти є те, що під час вивчення природничих дисциплін у школі загальні закони природи зазвичай не виступають у ролі наскрізних принципів обґрунтування знань, у результаті чого в школярів формується інтелект на репродуктивному рівні (виконання будь-яких завдань за зразком або за інструкцією). Це призводить до невміння самостійно приймати своєчасні рішення.За цих причин гальмується формування в учнів екологічного мислення (дбайливого ставлення до природи, екологічної культури і екологічної свідомості ).

Звичайно, причини і наслідки розвитку негативних екологічних ситуацій, можливість і необхідність подолання екологічної кризи мають відображувати засоби навчання. Але занадто перевантажені науковим змістом підручники з екології не відповідають віковим можливостям учнів. Ці питання є обов’язковою складовою будь – якого сучасного підручника, посібника. Зміст підручників з біології, хімії, географії містить фрагментарні екологічні знання, що не сприяє формуванню в учнів системи екологічних знань. Аналіз підручників, зокрема методичних апаратів підручників, засвідчив невелику кількість одноманітних запитань і завдань екологічного характеру. Це гальмує екологізацію шкільного курсу біології.

Чільне місце в екологічній освіті та вихованні належить курсу біології, до змісту якого входять теоретичні і рефлексивні основи організації правильної взаємодії людини з природою, довкіллям.

На жаль, у навчальних програмах на вивчення тем екологічного спрямування відводиться досить мало часу, отож, більше уваги даним темам можна приділити в позакласній роботі.

Позакласна робота – це різноманітна освітня й виховна робота педагогічного колективу школи в позаурочний час, спрямована на задоволення інтересів і запитів дітей.  По-перше, різноманітні види позакласної виховної роботи сприяють більш різнобічному розкриттю індивідуальних здібностей дитини, які далеко не завжди проявляються на уроках. Це пояснюється багатьма причинами, а саме: позакласна виховна робота, на відміну від учбової, нерегламентована часом, вона характеризується відсутністю оцінювання учнів, нерегламентованим спілкуванням суб’єктів навчально-виховного процесу між собою, свободою вибору змісту, форм, засобів, методів позакласної роботи. По-друге, беручи участь у різних видах позакласної роботи, діти поповнюють особистий досвід, знання про різні види людської діяльності, а також здобувають необхідні вміння та навички її здійснення. По-третє, різноманітна позакласна виховна робота сприяє розвитку спільного інтересу у дітей до будь-якої діяльності, а також підвищує їх пізнавальну активність і інтелект. По-четверте, позакласна робота допомагає вчителеві подолати стереотипи у сприйнятті дитини як учня, що сприяє розвитку потенційних та спонукально-мотиваційних сутнісних сил особистості. По-п’яте, цілеспрямоване і вміле використання вчителем різноманітних форм виховної роботи допомагає учням подолати суперечності між «Я»-ідеалом і «Я»-реальністю. Тобто дасть можливість для усвідомлення свого реального місця у світі.

Слід відмітити й те, що внаслідок низької матеріальної забезпеченості батьків знижується можливість та роль позашкільного виховання дітей. Це вимагає обов’язкового насичення вільного часу школярів різноманітними формами позакласної виховної роботи.

Позашкільна – це освітньо-виховна робота позашкільних закладів для дітей та юнацтва (Будинків школяра, технічної творчості, дитячих та юнацьких бібліотек, спортивних шкіл, об’єднань за місцем проживання та інших).

Уся позаурочна робота базується на певних принципах (тут ми спираємося на дослідження Г. Афоніної, в якому розкриті принципи позакласної роботи, та проектуємо їх на організацію позаурочної роботи).

  1. Принцип добровільності, тобто свобода школярів у виборі різноманітних форм позаурочної роботи з метою реалізації своїх інтересів і захоплень.
  2. Принцип особистого орієнтування, який передбачає врахування вікових та індивідуальних особливостей кожного учня (знання, вміння, навички, розвиток, потреби тощо).
  3. Принцип системності, тобто взаємозв’язок різноманітних форм, видів, методів організації позаурочної роботи з патріотичного виховання.

Позаурочна виховна робота має такі форми: масову, групову та індивідуальну. До масових форм виховної роботи вчителі залучають широку аудиторію учнів, а до групових форм – лише деякі групи дітей, індивідуальні форми передбачають спілкування з окремими учнями.

Зміст виховної роботи реалізується у різних організаційних формах виховання школярів. Варіативність та різноманітність цих форм вимагає комплексного підходу до їх використання у виховній практиці сучасної школи, оскільки постійне використання застарілих форм виховної роботи, відсутність їх постійного обновлення приводить до зниження дитячого інтересу і гальмує виховний процес взагалі. Разом з тим необґрунтована відмова від традиційних форм роботи приводить до псевдопедагогічного винахідництва, до знецінювання самої форми виховної діяльності. Ось чому ідея комплексного підходу передбачає максимальне використання виховних можливостей кожної форми роботи навіть в умовах постійної появи нових, різноманітних форм.

Безумовно, для ефективної роботи вихователя з метою організації позакласної роботи як засобу самореалізації особистості дитини необхідне цілеспрямоване і вміле використання вчителем різноманітних форм виховної роботи, що допомагає учням подолати суперечності між «Я»-ідеалом і «Я»-реальністю, розвинути свої потенційні та спонукально-мотиваційні сутнісні сили, тобто сприяє самореалізації дитини в сім’ї, у школі та суспільстві. Ось чому виникає необхідність прокласифікувати форми виховної роботи.

Аналіз педагогічної літератури та практики виховної роботи сучасних учбових закладів показав, що класифікації організаційних форм виховання можна об’єднати в групи за певною класифікаційною основою: за способом організації процесу виховання; за методом виховного впливу; за кількісною ознакою терміну підготовки; за ступенем співвідношення педагогічного керівництва і самостійності учнів; за видом діяльності; за результатом форми виховної роботи.

Особливості позакласної виховної роботи визначають можливість і необхідність здійснення аналізу і корегування результатів виховних заходів у процесі залучення учнів до роздумів над власними почуттями та думками щодо ходу й успішності їх проведення. Тому вважаємо, що обмін почуттями між школярами, розуміння вчителем почуттів учнів (К. Роджерс) дозволяє виділити наступну умову самореалізації особистості учня в позакласній виховній роботі: включення дітей у рефлексію.

Узагальнюючи педагогічні умови самореалізації особистості учня у позакласній виховній роботі, виділяємо наступні:

1) врахування мотивів необхідності і можливості самореалізації особистості вихованця в процесі позакласної виховної роботи;

2) залучення особистості до діяльності, адекватної її потребам;

3) включення дітей у рефлексію.

Таким чином, позакласна виховна робота має широкий спектр можливостей для розвитку особистості дитини. Але у сучасних умовах вона втратила свою дієвість. Як показує практика, насиченість формами виховної роботи, її актуальність у очах школярів значно знизилась. І все це тому, що, по-перше, в цілому знизилася роль суспільства у вихованні молоді. По-друге, посилився вплив антисоціального середовища на особистість школяра. По-третє, різке розшарування суспільства за соціальним статусом, за матеріальною ознакою приводить до того, що найчастіше учні належать до більш матеріально забезпеченої верстви суспільства, а вчителі – до найбіднішої, що значно знижує авторитет учителя в очах школярів. Як наслідок, у сучасній школі звузився „простір” для розвитку особистості у позакласній виховній роботі.

І якщо класній роботі ще приділяти увагу, то на нинішньому етапі розвитку освіти позакласна робота опинилася в скрутному становищі. Причин є багато. Назвемо основні:

– змінилися інтереси дітей. Позакласна робота, яка мала практику в минулому не задовольняє їх інтересам, тобто дітям стало не цікаво;

– втрачено соціокультурні цінності суспільства в гіршу сторону. Якщо раніше учні мріяли бути льотчиками, вчителями, геологами, космонавтами…, то зараз більшість бажають стати бандитами, «крутими», а дівчата – моделями або коханками олігархів;

– засобами масової інформації активно пропагандується «привольне» (безвідповідальне) життя, де молодь тільки розважається, ходить в нічні клуби, бари, на вечоринки, а не вчиться чи працює. Особливо великий вплив мають фільми і телепередачі. Відповідно в молоді, в якої ще не сформувалися життєві цінності і стереотипи, виникає нестримне бажання жити гарно і не прикладати до цього ніяких зусиль. Але не всі ж батьки можуть задовольнити ці потреби. Тоді учні шукають інші шляхи. Звідси – крадіжки, рекет, торгівля наркотиками, раннє статеве життя, з усіма негативними наслідками;

– занижений статус роботи батьків і вчителів (непрестижна і мало оплачувана робота), який не може задовольнити потреби молоді (напр. новий мобільний телефон, машина), підриває авторитет батьківського виховання і підвищує авторитет «вулиці»;

– відсутність розуміння потреби у навчанні відповідно впливає на свідомість учнів. Тому замість того, щоб іти до школи, вони прямують до комп’ютерних клубів;

– інколи, навіть при бажанні учня відвідувати якісь позашкільний або шкільний гурток, батьки не можуть його оплатити і т.д.

– ускладнень при організації позакласної роботи додають також і деякі документи Міністерства освіти України та праці вчених, в яких використовується лише поняття «позашкільна робота» і не згадується зовсім – «позакласна робота». Такий підхід негативно впливає на навчання, бо вносить невизначеність і безсистемність у навчально-виховний процес і ускладнює його.

  1. Умови ефективності екологічного виховання

Основною умовою ефективності екологічного виховання ,підвищення екологічної культури молоді   є:

  • розроблення орієнтовного змісту неперервної екологічної освіти для всіх вікових категорій підростаючого покоління;
  • -створення в закладах освіти відповідної навчально-матеріальної бази: куточків охорони природи, живих куточків та ін.;

-збільшення ваги екологічних питань як у рамках певних предметів, так і за допомогою налагодження внутрі- та міжпредметних зв’язків;

-удосконалення форм і методів екологічного виховання, активне залучення вихованців до природоохоронної роботи;

-формування мотивів відповідального ставлення до природи, прагнення глибше пізнати її, примножувати її багатства;

—  вдосконалення матеріально-технічної бази (наявність ПК з можливістю доступу до світових інформаційних ресурсів, проекційної апаратури), що дасть можливість  для впровадження інформаційно-комунікаційних технологій  та  використання сучасних електронних   матеріалів, мультимедійних технологій  в навчальному процесі.У формуванні екологічної культури провідна роль належить предметам природничого циклу. Однак і гуманітарні предмети передбачають щодо цього широкі можливості.

  1. Актуальність проекту для учасників

навчально-виховного процесу

Метод проектів – це освітня технологія, яка націлена на придбання учнями знань у тісному зв’язку з реальною життєвою практикою, формування в них специфічних вмінь та навичок завдяки системній організації проблемно-орієнтованого навчального пошуку.
Проектна технологія передбачає системне і послідовне моделювання вирішення проблемних ситуацій, які потребують від учасників навчального процесу пошукових зусиль, спрямованих на дослідження і розробку оптимальних шляхів створення проектів, їх неодмінний захист і аналіз підсумків.
Метод проектів дозволяє формувати особистісні якості, які розвиваються лише в діяльності і не можуть бути засвоєні вербально. В ході роботи над проектом діти набувають досвід індивідуальної самостійної діяльності.

Метод проектів:
— стимулює учнів до розв’язання проблем, які мають на увазі володіння деякою сумою знань;
— розвиває критичне мислення;
— учні набувають навички роботи з інформацією (відбирають потрібну інформацію, аналізують її, систематизують);

— вчаться вирішувати пізнавальні, творчі завдання в співробітництві, при цьому виконують різні соціальні ролі.

Метод проектів припускає розв’язування деякої проблеми, яка передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого, інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, технології, творчих галузей. Результатом виконання проектів повинні бути, що називається, «відчутними», тобто, якщо це теоретична проблема, то конкретне її розв’язання, якщо практична, — готовий продукт проекту.
Метод проектів можна використовувати як у звичайному класі у вигляді самостійної індивідуальної або групової роботи учнів на протязі різного за тривалістю часу, так і з використанням сучасних засобів інформаційних технології, зокрема комп’ютерних телекомунікації.

 

Додаток 5

Матеріали сумісного засідання шкільного методичного об’єднання вчителів природничо-математичного циклу та ШМО класних керівників

Питання

  1. Організація роботи по формуванню ціннісного ставлення до природи шляхом формування екологічної культури в позакласній діяльності закладу
  2. Реалізація екологічного виховання  школярів шляхом впровадження інноваційних технологій

Матеріали виступів

1.Організація роботи по формуванню ціннісного ставлення до природи шляхом формування екологічної культури в позакласній діяльності закладу.

Екологія вже є не розділом біології, а новим етапом у розвитку всіх наук. Прогресу в наукових дослідженнях можна досягти лише об’єдна­ними зусиллями спеціалістів різних галузей знань. Екологічні дослідження, наука екологія набули  великого значення. На сучасному етапі серед всіх  наук лідером стала екологія.  Вона перетворилася з суто біологічної дисципліни на науку про стратегію й тактику виживання людства.

Екологічне виховання має здійснюватись на всіх етапах навчання. Метою  роботи школи з екологічного виховання учнів є:

  • виховувати любов і повагу до природи;
  • спонукати до збереження неповторної краси рідного краю;
  • формувати почуття відповідальності за стан природного середовища;
  • сприяти розвитку творчих здібностей учнів;
  • учити самостійно мислити, знаходити раціоналізаторські рішення поставленої проблеми;
  • навчати бачити красу навколо себе, розвивати почуття прекрасного;
  • формувати почуття дбайливого ставлення до навколишнього середовища;
  • формувати активну життєву позицію.

Екологічне виховання у школі слід починати з молодшого шкільного віку.  На першому етапі екологічного вихавання(молодші школярі) школа забезпечує комплексне вивчення природи і розкриття учням її багатогранних аспектів: естетичного, санітарно-гігієнічного, екологічного, економічного. Діти мають зрозуміти також залежність якості життя і здоров’я від стану довкілля, прагнути поліпшувати його.  Важливим  аспектом   у сфері екологічного виховання учнів молодшої  школи є формування розуміння необхідності піклування про природу; почуття відповідальності, співпричетності; готовності жити у злагоді з природою  у  відповідності до її законів.

На другому (5-7 класи) і третьому (8-9 класи) етапах  виховання учні накопичують знання про природні об’єкти, закономірності розвитку та функціонування біологічних систем, аналізують і прогнозують нескладні екологічні ситуації, закріплюють правила поведінки в навколишньому середовищі. Водночас поглиблюються і збагачуються відомості про явища і закони природи, розкриваються причини екологічної кризи та усвідомлюється необхідність збереження природних комплексів.

На четвертому етапі (10-12 класи) завершується узагальнення здобутих екологічних знань, здійснюється моделювання простих кризових ситуацій. У навчальні плани включають інтегровані курси різних природничих, екологічних дисциплін. У  старших класах метою такого виховання є усвідомлення учнями масштабів екологічної кризи, знання й розуміння причин і наслідків негативного впливу людства на природне середовище, формування нового типу мислення, вироблення нових ідей зі збереження довкілля, посильна практична діяльність, спрямована на виявлення нагальних проблем і покращення стану природного середовища.

Шкільний етап екологічного виховання є базою для подальшого поглиблення екологічної освіти.    Учні  повинні усвідомити цілісність природи Землі, єдність її процесів, зв’язок людини з природою. Вони мають знати, що їхня   діяльність, поведінка щодо природи повинні узгоджуватися з її законами. Лише за таких умов   сформується почуття відповідальності за долю природного оточення.

Екологічне виховання має сформувати екологічну культуру людини, для якої характерні різнобічні, глибокі знання про навколишнє середовище (природне і соціальне); екологічний стиль мислення, що передбачає відповідальне ставлення до природи та свого здоров’я; наявність умінь і досвіду вирішення екологічних проблем (насамперед на місцевому рівні); безпосередня участь у природоохоронній роботі, а також здатність передбачати можливі негативні наслідки природо-перетворювальної діяльності людини.

  1. Реалізація екологічного виховання школярів шляхом впровадження інноваційних технологій

Ефективність національної екологічної освіті залежатиме від ряду факторів, серед яких одне з головних місць належить вибору педагогічних технологій, методів та окремих прийомів. Ця галузь шкільної екологічної освіти ще недостатньо досліджена.

Однією із перспективних і дієвих педагогічних технологій виховання та навчання основ екології є сопроективна. Стратегія даної технології полягає у співпраці учителя й учня на рівні проективної діяльності. Реалізація спільного проекту формує в учнів вміння висувати екологічно обґрунтовані гіпотези, пропозиції, робити узагальнення, критично ставитись до екологічної інформації, у результаті чого школярі навчаються передбачати очікувані наслідки, усувати негативні причини, дотримуватися безпечної поведінки, знаходити і й приймати спільне рішення. Наприклад, екологічні знання учнів розширюються й поглиблюються   під час вивчення біології в 7-му класі,  теми «Корінь». Розглядаючи види та функції кореневої системи, вчитель акцентує увагу на опорній функції   коренів рослини, завдяки якій рослина закріплюється в ґрунті і протистоїть вітрам, учитель підкреслює роль кореневих систем в запобіганні зсувам, укріпленні ярів, схилів рік. Формуванню в учнів уявлення про екологічну значущість коренів рослин у реальному житті людини сприяє виконання ситуаційного завдання: «Якби ви були  головою державної адміністрації нашого міста, знаючи будову кореневих систем, який екологічний проект запропонували б для підтримки екологічної рівноваги на вашій вулиці?» Такий методичний прийом залучає учнів до проективної діяльності.

Сучасними в реалізації екологічної освіти є застосування мультимедійних технологій, зокрема навчальних комп’ютерних технологій, що сприяє навчанню школярів моделювання екологічних ситуацій, обробки результатів спостереження, що значно розширюватиме кругозір, зближує навчання з життям, надає інформацію про проблеми взаємодії між людьми й довкіллям..

Організаційно-діяльнісній педагогічній технології належить першорядне місце щодо чіткої, поетапної системи екологічної підготовки учнів. Стратегією цієї технології є формування емоційно-ціннісної сфери (мотивації до екологічно-безпечної поведінки, зацікавленості у вивченні екології).

Упровадження особистісно зорієнтованої педагогічної технології відіграє провідну роль у формуванні громадянської відповідальності школярів, гуманне і дбайливе ставлення до сусідів по планеті; наполегливість, стриманість у бажаннях; самооцінювання своїх вчинків. Методика вказаної вище технології ґрунтується на індивідуальному підході до кожного учня, урахуванні навчальних можливостей, темпу навчання, здібностей. Основною ідеєю є розвивальний підхід, тобто не надання вчителем готових знань з екології, а навчання уміння її здобувати та переносити в реальні життєві ситуації.

Зазначені технології ґрунтуються на інтерактивному (діалоговому навчанні), коли у процесі діалогу або полілогу вчитель спонукає учня до спільної діяльності

Моделлю навчального процесу з екології є імітаційне моделювання, або ігровий підхід. Ігровий підхід до формування екологічних знань включає створення особливого простору навчальної діяльності, у процесі якого учень готується розв’язувати життєво важливі екологічні проблеми й реальні утруднення, «проживаючи»  ці ситуації та способи їх подолання під час ігрової пізнавальної діяльності. Виховна ефективність екологічної діяльності зростає за тієї умови, коли учні є не лише виконавцями, а й її організаторами. Саме тому треба давати більше творчих завдань, котрі вирішуються колегіально, у співпраці, спонукають до пошуку об’єктів впливу, до раціоналізаторських ідей і розв’язання проблем. Розглядаючи  застосування добрив для підживлення рослин в процесі вивчення теми «Мінеральне живлення», учитель звертає увагу учнів на правильне їх використання і збереження. На основі повсякденного досвіду і отриманих знань учням пропонується зробити висновки про те, що надмірне використання добрив, недотримання  вимог до їх зберігання та внесення руйнує життя тварин і мікроорганізмів які мешкають у ґрунті, призводить до забруднення водойм, що спричиняє отруєння водних організмів і призводить до заболочення водойм.

Щоб екологічне виховання дало належний результат, воно має бути організоване належним чином, відповідати певним вимогам. Робота повинна бути цілеспрямованою, учні мають розуміти, для чого вони виконують певне завдання та яким має бути результат. Важливість і потрібність виконуваної діяльності дає учням відчуття потреби діяти, задоволення кінцевим результатом, причетності до вирішення глобальних проблем, готує до продуктивної праці в різних галузях виробництва, до свідомого самостійного життя у злагоді з природою.

Додаток 6

Планування роботи в рамках екологічного проекту щодо формування ціннісного ставлення до природи

Заходи Клас Дата проведення Відповідальний
1 Створення   організації  «Екологічний клуб»,

(вибори, планування роботи екологічного спрямування в навчальному закладі)

5-11 вересень Вчитель біології
2 Проведення анкетування учнів  з метою виявлення  рівня  розуміння проблеми винищення лісів, бездумного втручання людини в життя природи, порушення природного балансу та залучення учнів до екологічної діяльності 5-11 вересень Члени екологічного клубу
3 Проведення конкурсу «Парад квітів біля школи» (оцінювання квіткових клумб на закріплених за класами територіях) 8-11 вересень Вчитель біології, члени екологічного клубу
4 Трудовий десант по прибиранню закріпленної території школи 8-11 вересень Класні кепівники
5 Виступ агітбригади екологічного клубу «Ластівка» — «Збережи красу рідної природи!»

(про правила поведінки на природі)

1-4

5-9

вересень Вчителі біології та геграфії
6 Проведення роботи по поновленню екологічної стежини (лісовий масив Рівні) Вересень-жовтень Члени екологічного клубу
7 Проведення інтегрованих занять екологічного змісту:

«Подорож у зачарований ліс»(1-4 класи) ;

«Природа наш дім» (5—7 класи) ;

Здорова планети – здоровий ти (8-9 класи) ;

Хімія та екологія (10-11 класи).

1-11 Вересень-жовтень Вчителі біології та геграфії
8 Виховні години «Екологічна варта нашого майбуття» 8-9 жовтень Вчитель географії
9 Організація та проведення екскурсій в природу «Екологічною стежиною» (проводиться членами екологічного клубу «Ластівка» для учнів молодшої   та середньої школи) 1-9 Вересень-жовтень

Квітень-травень

Вчителі біології та геграфії, класні керівники
10 Конкурс малюнків «Як моя родина поводиться з відходами» 1-4 Жовтень Члени екологічного клубу, вчитель образотворчого мистецтва
11 Проведення агітаційно-роз’яснювальної роботи «Листя опале» (про шкідливість спалювання опалого листя) 1-4

5-9

Жовтень-листопад Члени екологічного клубу
12 Проведення конкурсу  озеленення кабінетів під назвою «Квіти серед квітів» 2-11 листопад Вчителі біології та геграфії, класні керівники
13 Виставки робіт учнів із неживого природного матеріалу «Фантазії Природи » 1-11 листопад Класні керівники
14 Проведення турніру «Макулатурінг» 5-11 грудень Організаційна група,класні керівники
15 Проведення виховних заходів «Не рубай ялинку!» 5-9 грулень Класні керівники
16 Проведення традиційного шкільного конкурсу  новорічних композицій «Замість ялинки букет» 1-11 грудень Класні керівники
17 Участь у міському етапі обласної виставки зимових композицій «Замість ялинки – букет» грудень Вчителі біології
18 Участь у міській виставці кращих робіт учнів «Щедрість рідної землі» в рамках Всеукраїнського конкурсу учнівської молоді «Мій рідний край, моя земля» Згідно плану роботи закладу Вчителі біології
19 Проведення конкурсу експериментально — дослідницьких робіт 5-6 грудень Вчителі біології та геграфії
20 Участь у міському етап Всеукраїнського конкурсу експериментально- дослідницьких робіт з біології та природознавства «Юний дослідник» 4-6 січень Вчителі біології
21 Виставки літератури на тему: «Екологія в твоєму житті» лютий Бібліотекар, члени екологічного клубу
22 Участь у міському етапі обласного конкурсу екологічних агітбригад лютий Вчителі біології та геграфії
23 Конкурс творів «Утилізація сміття у домашніх умовах» 7-9 березень Члени екологічного клубу
24 Екологічний десант по очищенню лісового джерела лісового масиву Рівні березень Вчителі, члени екологічного клубу
25 Фотоконкурс «В об’єктиві – сміття» 5-11 квітень Члени екологічного клубу
26 Проведення годин спілкування з природою (виховні заходи,навчальні екскурсії та навчальна практика, день Здоров’я) 1-11

 

Вересень,

травень

Класні керівники
27 Проведення  походів та екскурсії по території рідного краю з матою збору матеріалів на маршруті «Краса і біль України» 7-9 Вересень-жовтень

Квітень-травень

Вчителі біології та геграфії
28 Проведення театралізованого загальношкільного екологічного конкурсу «Природа-наш дім»

 

5-9 листопад Організаційна група,класні керівники
29 Участь учнів школи в акції «Парки – легені міст і сіл» 9-11 Березень-квітень  Організаційна група,класні керівники
30 Проведення рейдів з очищення русла річки Куп’янка Квітень- травень Члени екологічного клубу
31 Проведення акції «Допоможемо зимуючим птахам» 1-11 Січень-лютий Вчителі біології, члени  клубу
32 Свято «День годівниці » 5 — 9 Грудень Вчителі біології
33 Участь у міському етапі Всеукраїнської акції «Годівничка» грудень Вчителі біології
34 Підготовка до свята зустрічі птахів (виготовлення шпаківень) 1-9 березень Вчителі біології, члени екологічного клубу
35 Організація та проведення свята «Птахи прилетіли» 1-7 березень Вчителі біології, члени екологічного клубу
36 Участь в екологічна акція «За чисте довкілля» 10-11 квітень Організаційна група,класні керівники
37 Проведення Всеукраїнського тижня охорони навколишнього середовища (за окремим планом)

 

за окремим планом Вчителі біології та геграфії
38 Захистів рефератів і проектів покращення стану природного середовища нашого краю

 

10-11 березень Вчителі біології та геграфії
39 Проведення агітаційно-роз’яснювальної роботи в рамках акції «Першоцвіт» ( неприпустимість винищування первоцвітів Березень-квітень Вчителі біології, члени екологічного клубу
40 Організація і проведення тижня «Дзвони Чорнобиля» (за окремим планом) 1-11 квітень Вчителі географії, члени екологічного клубу
41 Виставка малюнків « У здоровому тілі – здоровий дух» 1-4 травень Класні керівники, вчитель образотворчого мистецтва
42 Екологічний двомісячник «Зелена  весна» 1-11 Квітень-травень Вчителі біології, члени екологічного клубу
43 Інтегрований день до Дня Космонавтики

тематична виховна година — «Екологія Космосу»;

цікава вікторина – « Сьогодні ми — це Всесвіт»

 

10-11

 

5-9

квітень Вчитель фізики та астрономії
44 Святкування Всесвітнього Дня Землі (22 квітня) квітень Вчителі природничого циклу
45 Звіт  екологічного клубу «Ластівка» про роботу в напрямку збереження  екології нашого міста

 

травень Члени екологічного клубу
46 Проведення загальношкільного дня Здоров’я 1-11 травень Вчителі фізичної культури, класні керівники

 Додаток 7

Позакласна робота з екологічного виховання.

Створення екологічної стежки

На жаль, у навчальних програмах на вивчення тем екологічного спрямування відводиться досить мало часу, отож, більше уваги даним темам можна приділити в позакласній роботі.

В екологічній освіті та вихованні підростаючого покоління важливими є всі форми організації навчально-виховного процесу, спрямовані на підготовку школярів до цілісного сприйняття екологічних проблем; до свідомого розуміння процесів, що відбуваються в природі внаслідок людської діяльності; осмислення взаємодії багатьох наук щодо подолання екологічних криз.

Пріоритетним  завданням в екологічній освіті та вихованні є створення  екологічних клубів . В нашій школі   цей напрям вдало здійснюється.  До роботи шкільного екологічного клубу «Ластівка» залучаються учні, батьки, державні й громадські організації. Робота клубу відбувається за складеним спільно з учнями планом. Члени екологічного клубу приймають активну участь в організації і проведенні загальношкільних  та міських заходів екологічного спрямування.

Перспективною формою організації навчально-виховного процесу з екології є створення екологічної стежки.  Щоб проводити екскурсії на екологічній стежці, її треба правильно облаштувати. Основними функціями екологічної стежки є навчальна – формування в учнів навичок перенесення екологічних знань у реальне життя; розвивальна – формування екологічної свідомості, культури, формування екологічного мислення як складової загальної культури; виховна – залучення учнів до спілкування з природою. Основними завданнями екологічної стежки є:

  1. Ознайомлення відвідувачів з об’єктами живої та неживої природи.
  2. Розробка і проведення на відповідних пунктах стежки теоретичних і практичних занять.
  3. Пропагування й проведення природоохоронних заходів.
  4. Інформування про види рослин, тварин.

Екологічна стежка розроблена членами екологічного Клубу «Ластівка», паспортизована.

Паспорт екологічної стежки

 Розташування

 Територія мікрорайону Ювілейний, лісовий масив Рівні. Проїзд не потрібен.

Землекористувач

 Куп’янська міська рада народних депутатів, державне підприємство Куп’янський лісгосп.

Наявність постанов органів влади про створення екологічної стежки

Рішення знаходяться в стадії розробки.

Значення екологічної стежки

Просвіта, навчання, виховання з питань охорони оточуючого середовища.

Короткий опис маршруту

 Протяжність екологічної стежки 2,5 км. Починається біля Куп’янської загальноосвітньої школи №4 ім.  Героя .Радянського Союзу М.Ф. Хімушина  , через алею кленів, тополів, ясенів, через мікрорайон Ювілейний проходить до лісового масиву Рівні, листяного лісу..Там знаходиться лісове джерело, колонія мурах, росте чимало лікарських рослин. Тут обладнано місце для відпочинку.

Історичні відомості про навколишнє середовище

 Мікрорайон Ювілейний почав інтенсивно розбудовуватися в 80-х роках минулого століття, до того часу тут були поля і сади, які належали місцевій школі — інтернату. Лісовому масиву Рівні понад 70років.

Стан екологічної стежки

 Задовільний.

Режим користування

 Забороняється рвати квіти, кидати сміття. Дозволяється вивчення флори і фауни, проводити спостереження за природою.

Необхідні заходи

Збільшити кількість щитків з описом екскурсійних об’єктів, встановити природоохоронні знаки, продовжити розчищення території навколо джерела, постійно слідкувати за станом стежки.

Охорону маршруту здійснює

 Учні Куп’янської загальноосвітньої школи №4 ім.  Героя .Радянського Союзу М.Ф. Хімушина  , вихованці екологічного клубу «Ластівка».

Маршрут розроблений

Методист станції юних натуралістів Каменюка Л.А., вчитель біології Куп’янської загальноосвітньої школи №4 ім. Героя .Радянського Союзу М.Ф. Хімушина Голуб Г.М.

Додаток

 Картосхема маршруту, матеріали до проведення екскурсій для дітей різного віку, мультимедійна презентація екологічної стежки.

Консультант

 Вчитель географії  Купянської загальноосвітньої школи №4 ім.  Героя .Радянського Союзу М.Ф. Хімушина  Ляшенко К.О.

Екскурсії екологічною стежкою проводяться вчителем Г.М. Голуб та членами екологічного клубу.  Перед початком екскурсії обговорюється маршрут,  ставляться завдання у відповідності до мети. Метою цих екскурсій є: навчити учнів визначати екологічний стан окремих компонентів природи й довкілля лісопаркової зони міста, проводити прості екологічні спостереження, моніторинги; навчити переносити набуті знання в реальні життєві умови.   Після проведення екскурсії за вибраними об’єктами на екологічній стежці  учні самостійно формулюють висновки на основі отриманих результатів щодо екології досліджуваних видів рослин і тварин.

 Зміст і маршрут екологічних екскурсій може бути різноманітним  Тематика є такою:

  1. Екологічний моніторинг лісопаркової зони.
  2. Екологічні зв’язки людини і рослин .
  3. Аудит джерела в лісопарковій зоні.
  4. Комахи лісосмуги та сусіднього лісу.
  5. Людина і тварини лісу.
  6. Практичне значення птахів .

Обладнання: блокнот для нотаток, олівці, лінійки, по можливості, біноклі.

Завдання екскурсії:

  1. Пройдіть екскурсійним маршрутом.
  2. Зберіть і опрацюйте матеріали екскурсії.
  3. Зробіть висновки про екологічний стан довкілля.
  4. Запропонуйте пропозиції щодо покращення екологічного стану досліджуваного природного комплексу.

Перед проведенням екологічної екскурсії проводиться інструктаж. Учням пропонується самостійно розробити пам’ятку – пораду щодо спостережень за живими об’єктами. Роль учителя полягає в організації обговорення, у корегуванні, доповнені, з’ясуванні правил екологічної поведінки у природі. Наводимо орієнтовну пам’ятку-пораду щодо спостереження за життям мурашника:

Правила поведінки:

Увага! Спостереження проводять тихо, не створюючи шуму.

  1. Підходити близько до мурашника забороняється.
  2. Укажіть місце розташування мурашника.
  3. Проведіть його заміри.
  4. Спостерігайте за мурашками, вивчить їх кормову ношу, стежки.
  5. Простежте за активністю мурашок у різний час доби протягом 10-15 хв. Зафіксуйте час спостережень.
  6. Подібні спостереження проведіть протягом декількох днів (у різну погоду). Як змінюється активність.
  7. Систематизуйте результати спостережень у вигляді таблиці.

В нашій школі учні і вчителі здійснюють наукові дослідження, розробляють екологічні проекти, упроваджують їх у реальне життя.   Навчання екологічної етики учнів червоною ниткою проглядається в конкурсах, подіях, акціях, проведених колективом однодумців.                                                                                                  

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА

solonicevka-school2.edu.kh.ua/

https://www.slideshare.net/ssusere62942/ss-5534917

nvk48.ks.ua/index.php/…/ekolohichne-vykhovannia

 

Adblock
detector